що відповісти коли друг питає чи були в мене інтимні стосунки

-->Світ підлітків --> „Мій хлопець знає, що я не була незайманою, коли ми зустрілися. Але ніколи не питав про першого партнера. до вчорашнього дня. Неочікувано запитав як все було, хто це був та чи було мені добре і так далі. Я сказала, що мені треба подумати, чи я хочу говорити з ним про це. Але я дійсно не знаю, що робити. Сказати йому чи категорично заявити, що не хочу про це говорити?". Коли теперішний хлопець або дівчина запитують про колишніх, багато хто з нас не знає що відповісти. Тому що, це дуже "делікатна тема" – не відомо, скільки насправді можна розповісти, після яких слів хлопець/дівчина, буде байдужою або почне злиться. І власне кажучи, для чого йому це знати? Якщо наша нинішня симпатія запитує про колишні стосунки, він робить напевне це з кількох причин. Перша - просто цікавість, – питає, бо хоче знати, і все. Ми самі хочемо все знати, чи не так?

Друга причина має більш глибоке дно – він цікавий, чи вам було краще в ліжку з кимось іншим крім нього. Можливо, має комплекси або просто хоче почути: "ти найкращий в світі, і це не зміниться". Третя причина - небезпека – величезна ревнощі. Дехто не може змиритися з цим фактом ревнують навить до того, що вже не актуально. Незалежно, від причин через які він хоче познайомитися з твоїм сексуальним минулим, логічно дати собі питання: "Говорити чи не говорити?" Відповідь проста – це тільки ваша справа і все залежить від вас. Однак, якщо ви вирішите бути чесною та відкритою, то пам'ятайте про те, щоб не перестаратися. Та які це може мати наслідки: – Колись у мене був хлопець з яким був перший раз, потім був хлопець Ярослав. Все було супер, до тих пір поки Ярослав не запитав мене про мій перший раз. Я подумала, що, зрештою, немає нічого поганого в тому що я йому скажу, як все було зрештою, ми підходили одне одному і були гарною парою. Я відповідала йому чесно на питання, в тому числі і на те, що було орально. Потім він був дивний, поки не розійшовся зі мною. Він сказав, що не може мене цілувати, що його нудить і даремно я йому це сказала. Це був шок. Але, може й краще, що так сталося. Краще раніше, ніж пізніше". У відносинах та сексу з іншими чоловіками, деталі дуже небезпечні. Так що, якщо ви вирішите розповісти, що і як то не забудьте: не захоплюватися тим, як чудово було тобі з колишнім партнером ні в якому разі не визнавати, що був великий пеніс, більший ніж в нинішнього – для нього це буде справжній удар не вдаватися в подробиці, що де і як він робив не змішувати секс з колишнім коханням ("О, я пам'ятаю, як одного разу ми поїхали в такий ліс. ") Найкраще буде, якщо ти зіскочиш з цієї теми спокійно, наче нічого не сталося. Якщо твій хлопець запитує, чи було тобі добре з іншим, відповіж: "Було нормально". І не дозволяйте тягнути себе за язик! Обов'язково підкресліть, що в даний момент вам набагато краще з ним, – навіть, якщо це неправда!

Визнати, що з ким секс кращий, буде для вашого хлопця справжнім ударом, а для вас відносини – в небезпеці. Ок, наприклад, наведені вище поради прочитали занадто пізно. Тепер хлопець, хоч і сам хотів почути відповідь, - трохи образився і тримає дистанцію. Що робити, щоб зберегти відносини?

Насамперед – зберігайте спокій. Не плачте, не відправляйте до нього смс. Він отримав, що хотів просто має з цим змиритися – все просто. Дай йому тиждень, нехай заспокоїть свої емоції. А потім запроси його до себе і поговоріть. Поясни, що ти розумієш що йому боляче, але він повинен зрозуміти, що ви говорили про минуле. І навіть, якщо б твій колишній був найкращим коханцем у світі, це вже колишній – тому що не було всього того, що має ваш теперішний хлопець. Існує величезний шанс, що після такої відвертої розмови відносини швидко повернуться в норму. Але наступного разу не будь такою відкритою, коли мова йде про секс. Та я так думаю, то відповідь буде в кожного різна. Але я все ж погоджуюсь з отакою думкою: "Чому він хоче знати, як було в ліжку з колишнім?

Друга причина має більш глибоке дно – він цікавий, чи вам було краще в ліжку з кимось іншим крім нього. Можливо, має комплекси або просто хоче почути: "ти найкращий в світі, і це не зміниться". Третя причина - небезпека – величезна ревнощі. Дехто не може змиритися з цим фактом ревнують навіть до того, що вже не актуально." 10 правил емоційної підтримки друзів у біді. Кожен із нас чув ці слова: «Поки ти не побував у моїй шкурі, тобі мене не зрозуміти». У цій фразі криється щось набагато глибше: ми не можемо відчути психічний стан іншої людини, пізнати чистий досвід іншого, ми володіємо знаннями тільки про власний досвід таких явищ. Людська свідомість обмежена особистим досвідом, а розум є активним фільтром, a priori викривленим віддзеркаленням. Коли когось з наших близьких спіткає горе, ми стикаємося не тільки з побутовими труднощами, а й з питанням емпатії, філософською проблемою інших свідомостей. Наша любов до людини, у якої є проблема, зароджує в нас питання: як мені зрозуміти іншу людину, її почуття, почути іншого і бути почутим, як показати свою підтримку, як найкраще з нею у такій ситуації поводитися? Ми можемо проводити аналогію, але вона не є дієвою, бо не надає чітких доказів про те, що психічні стани різних осіб є тотожними, адже ми взагалі не здатні пізнати розум один одного. Замість того, щоб лише чекати від близьких бажаного ставлення в кризових ситуаціях, дієвіше буде розповісти людині, що ви від неї очікуєте. Дмитро Вавринюк має для вас десять порад, які можна взяти на озброєння в такій ситуації. Взаєморозуміння, близькість і щирість — характеристики дружби, які роблять її однією з найважливіших нематеріальних цінностей в житті. Серед визначальних рис дружби є взаємна підтримка, пекучу потребу в якій я відчув, коли мені поставили діагноз гостра лейкемія (злоякісне захворювання системи крові, що характеризується ураженням кісткового мозку незрілими клітинами — бластами). Попереду роки курсів хіміотерапії, які набагато краще проживаються, коли тобі є з ким розділити свої почуття, сумніви і страхи. Даючи підтримку друзям, ми очікуємо, що вони теж підтримають нас у потрібний момент. Водночас дружба часто вимагає занадто великих емоційних зусиль. Я склав список правил, який хотів би, щоб застосовували мої друзі, і намагаюся застосовувати сам, не порушуючи власні інтереси і не шкодячи друзям. Уникати життєвих порад, навіть якщо нас просять їх дати. Друзі звертаються до нас, щоб знайти вирішення своїх проблем. Даючи їм влучну, на нашу думку, пораду, ми беремо відповідальність за їхнє життя на себе, чим позбавляємо їх самостійності і необхідності вирішувати. Такий шлях небезпечний ще й тим, що причину подальшої невдоволеності наші друзі можуть вбачати в пораді, яку дали їм саме ми. Дружба — це не місце для самоствердження, де ми хочемо відчувати себе незамінними і спасителями, це простір, де ми шукаємо і несемо розуміння та любов. Є в мене друг, який часто вимагає від мене порад — наприклад, закінчити йому інтимні стосунки чи ні, бо сам він заплутався і не може вирішити. Я уникаю прямих порад і намагаюся розмовою привести його до власних потреб і бажань у поточній ситуації. Не заграватися в психотерапевта. Коли ми бачимо, як наш друг чи подруга не дають собі раду з власними проблемами, найкраще, що ми можемо зробити для них, — наполягти на допомозі професіоналів. Покажу це на своєму прикладі: якби я швидше зайнявся психотерапією, є ймовірність, що я зміг би уникнути рецидиву лейкозу, адже я чітко відчуваю його психологічні причини тепер, після тривалого курсу психотерапії і аналізу власних думок. Багато хто мене підтримував у той кризовий момент, але насправді було би варто наполягати на тому, щоб я звернувся до спеціалістів (насправді, це теж дехто робив). Тут проблема в тому, що все одно остаточне рішення завжди залишається за мною, і я, чесно кажучи, не боявся терапії, а просто шкодував на неї грошей. І на 13-му курсі хіміотерапії через рецидив я розпочав усе лікування спочатку. Тому, якщо нам радять звернутися до кваліфікованих людей, не зволікаймо. Так само, не варто боятися радити комусь звернутися до психотерапевта чи терапевтки. Не варто використовувати фразу «Я б на твоєму місці». Ми не на місці наших друзів і ніколи не будемо, ми можете здогадуватися, як себе почувають інші, але почувати себе аналогічно неможливо, навіть при неймовірно високому рівні співпереживання. Також розуміння варто виражати конкретно, наприклад: «Я розумію, про що ти говориш», «Я розумію, що тобі це потрібно», уникаючи загального «Я тебе розумію», яке можна неправильно витрактувати, і ми почуємо у відповідь: «Нічого ти не розумієш!» — адже ми можемо наблизитися до почуттів, але ніяк не відчути себе «на їхньому місці». Коли мені людина говорила: «Я тебе розумію», — я щиро сумнівався в цьому, адже вона здорова, доросла, успішна, реалізована в роботі особа, а я онкохворий юний, нереалізований, безробітній, напівсирота і інвалід 2-ї групи. Те саме і з «Я б на твоєму місці»: краще нікому не бути на моєму місці. Неприємна правда не обов’язково має прозвучати. Дружба потребує поваги до особистого простору, яка також може проявлятися в повазі до небажання знати правду. Коли, наприклад, друг питає: «Мені пасує?», то перед тим як відповісти, варто задуматися: чи готовий він почути правду?

І не важливо, питання це про його кофту чи про куріння дружини — спершу ставимо собі це питання. Не всі воліють знати правду, тому врахувати бажання іншого — це і є турбота. Коли ж зовсім не терпиться сказати правду, то мусимо і брати відповідальність за неї. Коли мені друг сказав «Ти так поправився», мені було образливо, тому що я і сам це знаю, і в той момент він не думав про мої почуття, а, насправді, піддався власним комплексам, щоб самоствердитися. Уникати стверджувальних речень. Варто використовувати більше питань. Наприклад, замість «Ти сумна», чуйніше буде запитати: «Що ти відчуваєш?» Залишаймо для наших друзів право вибору, хай вони самі визначаються, а не ліниво вибирають той варіант, які ми вже для них озвучили. Я помітив, що часто люди погоджуються на запропонований варіант, бо він не потребує внутрішньої рефлексії. А наша ціль якраз у тому, щоб друг чи подруга краще зрозуміли себе через спілкування з нами, тому, ставлячи питання, ми змушуємо їх думати і виражати словесно власні почуття. Не говорити «Я ж казав/казала!». Цей вислів точно не приносить нічого, окрім самовдоволення для нас, адже ми таки були праві, а нас не послухали. Тоді нам варто переосмислити, що ми взагалі хочемо від цієї розмови і цієї людини, і пам’ятати, що бесіда не мусить бути завжди про нас. Я знаю, що це дуже приємно, але насправді ми тішимо себе такою фразою, а друзів присоромлювати за їхню волю не варто, вони обрали власне рішення, і це прекрасно. Це їхня помилка, що прокладає їхній шлях до розвитку. Якби вони використали нашу пораду, то ніякого уроку, окрім не слухати нас більше, вони б із невдачі не винесли. Не зрівнювати з власним досвідом. Наприклад, коли подруга говорить нам, що в неї зник пес, не обов’язково відразу говорити, що в нас теж таке було, і, що ми так сильно побивалися. Зараз у неї склалася така ситуація, і це їй потрібна підтримка, а не нам. Часто інші пацієнти запитують у мене, як у мене проходила хіміотерапія, наскільки довго, як реагував організм тощо. Я не люблю ці питання, бо в кожного інші приписані препарати, схеми лікування, організми, початковий стан, навіть настрої і сподівання інші, що неодмінно впливає на результати лікування. І я стараюся уникати відповіді заради їхнього ж блага, бо, наприклад, якби я розповів про свою позитивну динаміку лікування, то, коли в них не вдаватиметься все не настільки швидко і добре, пацієнти будуть переживати і перейматися. Розповісти про власний досвід можна тоді, коли людина сама попросить про це в нас, або ми хочемо висловити нашу подібність. Коли я втратив батька і подруга, яка втратила батька десять років тому, просто сказала мені про це (без довгих пояснень, як їй було тяжко: вона виразила це в формі короткого факту), висловила нашу подібність у горі, я зрозумів, що моє горе не одиничний випадок, що є інші люди, які продовжують повноцінно з цим жити, і я не сам. Не знецінювати досвіди. Не маючи бажання вислухати і підтримати, ми можемо сказати: «Та забудь» чи «Воно не варте твоєї уваги». Це не допоможе нашим друзям, вони й далі думатимуть над своїми проблемами. Якщо ми не хочемо чи не можемо допомогти їм, то краще за все виразити свою підтримку, запропонувавши пошукати допомогу в професіоналів, почитати літературу, подивитися тематичний фільм тощо. Мій друг часто реагував на мої побоювання і переживання щодо лікування фразою «Не парся», але він просто не вміє слухати — він людина діла, коли є проблема він може її тільки вирішувати, а не обговорити її. А мої страхи не потребували вирішення, я просто хотів, щоб мене вислухали і підтримали. Не змушувати себе. Якщо підтримка друга/подруги потребує занадто великих зусиль від нас, можна відверто сказати: «Мені некомфортно говорити на цю тему» чи «Я зараз не маю сил тебе підтримати». Або ж скинути все на те, що в нас є термінова справа. Наші друзі мали б розуміти і наші потреби. Тут може виникнути образа, але потрібно пам’ятати, що важливою умовою тривалої міцної дружби є особистий простір для кожної людини в цих відносинах. Якщо ми не знаємо, чи є в нас сили надавати емоційну підтримку, то можна керуватися питанням: «Я роблю це заради нього/неї чи разом із ним/нею?» (гуляти з ним/нею, чи гуляти заради нього/неї). Ставлячи собі це питання щоразу, коли виникають сумніви, ми навчимося відчувати власні бажання у відносинах. Ніщо не має бути заради когось іншого, тільки для нас самих. Тут я нагадаю приклад зі своєю тяжкохворою подругою. Часто — до моменту, коли я пропрацював це з психотерапевткою — я робив певні речі заради неї, а не разом із нею, переступаючи через власні бажання, аби догодити їй. Мені було інколи тяжко психологічно і фізично її відвідувати, оскільки я сам потребував підтримки, а йшов і віддав їй останню енергію, яку тільки мав, що потім занурювало мене в стан спустошення і депресивності. Коли я усвідомив власну самоцінність, я перестав іти на жертви заради моєї подруги, на озброєння взявши розподіл «заради когось разом із кимось». Тепер я рідше її відвідую, але за власним бажанням і у змозі надати їй емоційну підтримку. Не варто боятися відмовити, бо, йдучи на жертви, ми поступаємося межами своєї особистості, які потім все тяжче відновити, і ми можемо перетворитися з друга на засіб, який буде зручним для всіх. Але я довгий час себе картав за таке ставлення, тому я склав пункт 10. Не перейматися: ми все робимо якнайкраще. Ми робимо все найкраще, як тільки можемо. Якби ми могли ще краще, ми так і зробили б. Словесне спілкування — швидкий процес, і в ньому не вийде повністю контролювати себе, адже тоді ми втрачатимемо сенс розмови і не будемо мати час вислухати співрозмовницю чи співрозмовника, що якраз і є найголовнішою ціллю. Живе спілкування і стосунки змінюються від людини до людини, трансформуються з часом, життєвими досвідами, залежать від культур, тому не варто обмежуватися цим, далеко не повним, списком правил емоційної підтримки — потрібно шукати власні форми. Цінною є та підтримка, яка є щирою, цінує комфорт обох учасниць чи учасників бесіди та дає відчуття полегшення, навіть тимчасове. Не забуваймо й про власні обмежені можливості: ми не можемо допомогти кожній людині, особливо тоді, коли ця людина не хоче від нас допомоги. Я намагаюся застосовувати цю правила при спілкуванні, не тільки з друзями, а й з людьми, які просто потребують підтримки. Спробуйте і ви — а коли щось не виходить, не забувайте про пункт 10. У Луцьку розповіли правду про інтим до шлюбу. ФОТО. У Луцькому педагогічному коледжі відбувся профілактичний захід на тему «Чистота дівчини». Просто та доступно волонтер центру «Life» розповіла студентам третього та четвертого курсу правду про інтимні стосунки до шлюбу, - повідомляє прес-служба R500. Як зауважили самі студенти, секс до шлюбу має більше негативних наслідків, ніж несе позитиву. Швидкоминуче фізичне задоволення може обернутися психологічною травмою на все життя як для дівчини, так і для хлопця. Лектор впродовж пари розповіла молодим людям про причини утриматися від інтимних стосунків до шлюбу: – По-перше, дошлюбні сексуальні стосунки можуть лишити тебе можливості пізнати справжнє кохання. Дівчина робить трагічну помилку, коли старається утримати кохання, вступаючи в інтимні стосунки. Справжня любов чекає! По-друге, секс – це не просто фізичний акт. Ти і друга людина стаєте одним цілим. Чи зможеш після цього на 100% віддати себе своєму чоловіку (дружині), чи все життя будеш порівнювати його (її) з попередніми партнерами. Сила чоловіка не в тому, скільки в нього було жінок, а скільком він відмовив заради однієї, – наголосила лектор. – Третя причина – сексуальні стосунки до шлюбу – це втрата почуття власної гідності. Честь – єдина дорогоцінність дівчини. Це картина життя, живопис релігійності, вікно вихованості, душа чистоти та пристойності. Але мало в кого вона є… «Я цнотлива і я цим горджусь!» – слова гідні поваги, – сказала волонтер. – Закликаю вас прийняти тверде рішення берегти себе для свого чоловіка (жінки). Питання «Чи є цнота у хлопця?» визвало шквал емоцій в аудиторії. І навіть, якщо немає фізичної ознаки незайманості чоловіка, цнотливим вважається той, хто не мав інтимних стосунків ні з жінкою, ні з дівчиною. На прикладі надкушеного яблука і розтріпаної подарункової коробки, волонтер центру продемонструвала, як не приємно отримувати те, чим користувалися до тебе. Нажаль, повернути фізичну цноту неможливо, але отримати духовну незайманість може кожен. Варто лише прийняти рішення берегти себе в чистоті. Лектор також зауважила, що інтимні стосунки до шлюбу часто приводять до незапланованої вагітності. Вона розповіла про внутрішньоутробний розвиток дитини і наголосила, що життя розпочинається саме в момент зачаття. Уже на 18 день у дитини починає битися серце і це живе створіння має право на життя. Тому, аборт – це вбивство!

На сам кінець студенти переглянули коротке емоційне відео. Вражені побаченим і почутим, молоді люди дякували лектору за висвітлення важливої для молоді теми. Одна студентка висловила думку про те, що вони, як майбутні вчителі, теж повинні доносити принципи сексуальної чистоти наступному поколінню. Питання для хлопцю, які можна вказати. Цікаві, щоб краще пізнати, зрозуміти, любить чи ні, при знайомстві, про стосунки, вульгарні, каверзні з підступом, по листуванню в ВК. Список 100 питань. Всі дівчата хочуть дізнатися більше про свого коханого. І кожна думає про те, як правильно поставити питання для хлопця, щоб отримати вичерпну і чесну відповідь. Як за допомогою правильних питань дізнатися, що думає хлопець. В першу чергу, дівчині варто запитати хлопця про його плани на найближчі 2-3 роки. Психологи стверджують: чоловік, у якого є конкретний план на найближчі роки, має шанси домогтися успіху в майбутньому. Але якщо ж він не зможе чітко відповісти на такі питання, означає, що він ненадійний і живе одним днем. Також дівчині варто розпитати чоловіка, наскільки серйозні його наміри по відношенню до неї, тільки робити це потрібно акуратно. Таким чином, можна зрозуміти чи він хоче побудувати з нею сім’ю і завести дітей. Питання для хлопця з приводу того, що він думає про свою супутницю, відіграють важливу роль у взаємовідносинах. Якщо хлопець впевнено відповідає на всі питання своєї обраниці і наводить приклади, це означає, що вона йому дійсно подобається. Дуже важливий відповідь хлопця на питання про те, як він ставиться до своєї обраниці. Хлопець, який не може відповісти на питання яке в нього ставлення до дівчини, найімовірніше не хоче серйозних стосунків зі своєю супутницею. Напевно, він просто використовує дівчину заради корисливих цілей. Що потрібно запитати при знайомстві?

Якщо дівчина зустріла в своєму житті хлопця, з яким вона хоче знайти сім’ю, їй не варто питати чоловіка про дітей і майбутнього сімейного життя. Психологи рекомендують ставити питання про його інтересах, рідних і друзях. Яка музика здатна вивести тебе з пригніченого стану?

Чи Часто ти влаштовуєш собі вихідний посеред робочого тижня?

Як часто ти відвідуєш своїх батьків? Скільки в тебе друзів, яким ти довіряєш як собі?

У тебе є брат чи сестра? Що ти думаєш про людей, які постійно сидять в соціальних мережах?

Питання на першому побаченні. Дуже важливо справити приємне враження на першому побаченні, так як це вплине на подальший розвиток відносин. Дівчині варто обережно натякнути своєму партнеру, що вона готова до серйозних відносин, але при цьому не вимагати від нього відповідних дій. Ти мріяв зі мною зустрітися?

Чим я тебе зацікавила? Наскільки ти романтичний? Що ти думаєш про хлопців, які намагаються догодити всім своїм дівчатам?

Ти міг би відмовитися від перспективної кар’єри заради коханої дівчини?

Яким, на твою думку, має бути справжній чоловік? Щоб краще дізнатися. Список тем, які обов’язково потрібно торкнутися при розмові з хлопцем: Яке твоє улюблене тварина? Ти хотів би потрапити в книгу рекордів Гіннесса?

Ти вмієш грати на музичних інструментах?

Ти коли-небудь хотів бути підприємцем?

Тобі подобається дискутувати? Який напій ти вживаєш більше: чай або каву?

У тебе гарна пам’ять?

Ти любиш екстремальний відпочинок? В якому місті ти мрієш прожити все життя?

Хотів би опинитися на місці Робінзона Крузо? Ти надійний друг?

Тобі можна довіритись?

Які подарунки ти любиш?

Ти дивишся мультики? Який у тебе девіз по життю?

Тобі подобається подорожувати?

Ти пишеш вірші? У тебе є недоброзичливці? Що ти найчастіше дарував своїм коханим?

Тобі можна довірити секрет?

Чого ти хочеш досягти у своєму житті?

Які люди тебе нервують? Які фільми ти дивився останнім часом? Ти зневажаєш курящих дівчат?

Тобі здатний пробачити одного, якщо він тебе зрадив? До кого ти звертаєшся за допомогою найчастіше? Яка робота тебе сильно стомлює? Про життя і захоплення. Питання для хлопця про його життя і захоплення будуть дуже доречні на першому етапі знайомства. Дівчині рекомендується запитувати свого коханого про його хобі, рідних, дитинство і т Питання для хлопця на перших побаченнях, не повинні бути надто відвертими. Літав ти коли-небудь в країни Європи? Які жанри книг ти любиш читати?

Який фільм ти б хотів подивитися вдруге? Ти займаєшся плаванням?

Чи вважаєш ти, що твої друзі незамінні? Ти в дитинстві хотів бути схожим на своїх батьків? Часто зі своїми рідними виїжджаєш на природу? Зможеш сам приготувати кулінарне блюдо? Тебе можна назвати майстром на всі руки? Смішні, каверзні запитання з підступом. Питання для хлопця, смішні з підступом, допоможуть розрядити обстановку і дадуть привід посміятися. Відповівши жартом на питання своєї супутниці, хлопець розслабляється і відчуває себе розкуто. Як ти справляєшся з будильником, який будить тебе в ранній ранок?

Який колір ти б використовував для фарбування холодильника?

Ти себе асоціюєш з хмарами або сонцем?

Тобі часто доводиться шукати свої шкарпетки по всьому будинку? Ти коли-небудь гуляв по місту в халаті?

Хотів би політати в хмарах?

Як ти реагуєш, коли бачиш себе в дзеркалі непричесаного і з мішками під очима? Ти можеш з’їсти велику тарілку борщу натщесерце?

Що ти робиш у той час, поки в мікрохвильовій печі розігрівається їжа?

Що б ти зробив, застрягши в ліфті? Задаючи жартівливі питання, можна заодно з’ясувати — як йде справа у хлопця, з таким важливим почуттям, як гумор. Особисті питання, щоб зрозуміти, любить чи ні. Коли дівчина давно зустрічається з хлопцем і сподівається з ним на спільне майбутнє, то їй хочеться бути впевненою в тому, що хлопець її любить. Є питання, які допоможуть їй у цьому розібратися, наприклад: Які у тебе плани на майбутнє? Що ти маєш на увазі під словами: любов, вірність, турбота?

Чи плануєш ти дітей?

По відповідях чоловіка на ці питання буде зрозуміло, чи закоханий він у свою супутницю. Провокаційні. Якщо дівчина хоче справити враження на хлопця і заінтригувати його, то їй це вдасться зробити за допомогою провокаційних питань. Ти завжди такий сумний чи тобі тільки зі мною так нудно? Ти сумніваєшся в моїй вірності? Мені незрозуміло: ти мною зацікавився чи ні? Ти мені симпатичний, а я тобі? Хто ти за гороскопом?

Можливо, ми з тобою ідеально підходимо один до одного? Я б хотіла з собою зустрітися завтра ввечері, а ти зі мною?

Як ти думаєш, у нас є шанс зав’язати близькі стосунки? У нас з тобою з’являться діти?

Яке ім’я ми виберемо нашому першому дитині?

А мене полюблять твої рідні?

Ти готовий одружитися на мені?

Що ти про мене розповіси своїм друзям? Яка у мене роль у твоєму житті? Інтимні. Інтимні питання допомагають зблизитися партнерам і різноманітити їх сексуальне життя. Не варто дівчині боятися задавати питання для хлопця інтимного характеру. Наскільки ти хороший у ліжку? Тобі подобається ставити експерименти в сексуальному житті?

Який у тебе досвід у сексі?

Можеш описати свій перший раз?

Ти дивишся порнофільми?

У тебе коли-небудь був секс утрьох? Які види сексу ти вже пробував? Які сексуальні фантазії ти хотів би втілити в життя?

У тебе був секс з дівчиною, яку ти майже не знав? Ти коли-небудь спостерігав за чужим сексом?

Яка форма грудей тобі найбільше подобається? Скільки часу в сексі ти приділяєш прелюдії?

Ти любиш брудний секс?

Який секс ти вважаєш самим огидним? Вульгарні питання. Більшість представників сильної статі мають еротичні фантазії, про яких вони бояться розповісти своїм коханим. Але, коли сама дівчина задає хлопцеві вульгарні питання, він починає розказувати: Ти згоден зайнятися зі мною сексом прямо зараз? Яка твоя улюблена поза в сексі?

Ти читав коли-небудь Камасутру?

Які пози з Камасутри тобі подобаються? Ти можеш зняти нижню білизну без рук? Які рольові ігри ти вже пробував? Ти любиш займатися сексом в тиші або під музику? Зазвичай ти багато витрачаєш час на попередні ласки?

Ти хотів би зайнятися жорстким сексом?

Давай займемося сексом в громадському місці, наприклад, в кафе? Питання для знайомства по листуванню в ВК. З листування в соціальних мережах психологи не рекомендують завалювати хлопця складними і особистими питаннями. Діалог повинен бути максимально легким. Відео про те, які питання треба задавати хлопцеві, що привернути його увагу: Питання для хлопця по листуванню в ВК варто підбирати виходячи з отриманої інформації про нього з його сторінки. Якщо, наприклад, у нього на сторінці багато фотографій з різних країн світу, то можна розпитати його про те, які місця він хотів би відвідати. Питання, які краще запитати по телефону. Дуже подобається твій голос, думаєш це тому, що дико скучаю по тобі?

Я дуже люблю з тобою спілкуватися!

Давай будемо частіше розмовляти? Давай домовимося про завтрашнє побачення? Розкажи, що в тебе нового? Давай домовимося, що ти будеш мені дзвонити не рідше ніж 1 раз в 3 дні? Приємний у мене голос? Серйозні і відверті про стосунки. Психологи вважають, що коли відносини між чоловіком і жінкою стали досить близькими, настає час задавати один одному відверті запитання. Можна запитати свого партнера про минулі відносини, про його уявленнях про сімейне життя і т Як ти вчиниш, якщо твоїм батькам не сподобається твоя обраниця?

Тобі подобається їздити на відпочинок в компанії друзів чи з родиною? Як, по-твоєму, можна приємно здивувати кохану людину? Скільки разів у своєму житті ти закохувався?

Ти пам’ятаєш дівчину, яка для тебе є першою любов’ю?

Якими були твої перші романтичні відносини? Яка була причина розриву відносин з твоєю колишньою дівчиною?

Чи зміг би ти пробачити людину, яка тобі одного разу змінив?

На які жертви ти згоден заради коханої дівчини? Погодився б ти на інтимну близькість з дівчиною, яку ти не любиш?

Чи віриш ти в те, що чоловік і жінка можуть бути хорошими друзями і їх дружні відносини не переростуть в щось більше? Спілкуєшся з кимось зі своїх колишніх?

Як ти ставишся до людей нетрадиційної сексуальної орієнтації? Чого ти очікуєш від відносин? Яку ти б хотів сім’ю?

Якщо тобі доведеться розлучитися з майбутньою дружиною, ти будеш піклуватися про своїх дітей, які народилися під час вашого спільного шлюбу?

Як повинна вести себе дівчина, щоб тобі сподобатися?

Що для тебе є вагомою причиною для розірвання шлюбу? Список із 100 запитань, які допоможуть розібратися у стосунках. Який предмет постійно викликає в тебе посмішку? Яким своїм досягненням ти пишаєшся найбільше?

Що спонукає тебе до веселощів?

Який момент із життя тобі запам’ятався як найстрашніший? Яке твоє найяскравіший спогад з дитинства?

Що приносить тобі найбільше задоволення в даний період часу? Який фільм тобі подобається найбільше?

Ти міг би поговорити зі мною про те, що більше ні з ким ніколи не обговорював? Як би ти вчинив у такій ситуації: потрібно терміново летіти в чужу країну і можна взяти з собою не більше 3 предметів?

У тебе є домашній улюбленець?

Який вид морозива тобі подобається найбільше? З ким із твоїх рідних у тебе самі близькі стосунки? Можеш розповісти мені смішний анекдот?

В які ігри ти любиш грати?

Ти атеїст? Чи Часто ти танцюєш?

Ти інтроверт або екстраверт?

Які жінки тобі подобаються? Ти любити проводити свій відпочинок активно або пасивно?

Що допомагає тобі надихатися? Чи викликають у тебе страх думки про старість? Яким ти себе бачиш у 65 років? Скільки тобі було років, коли ти перший раз по-справжньому закохався? В якому віці ти зізнався дівчині в своїх почуттях до неї? Чи є для тебе секс одним із головних аспектів відносин? Що ти думаєш з приводу вільних відносин? Про яке своєму давньому дурному вчинком ти шкодуєш досі?

Який період свого життя ти б побажав поміняти? Яка твоя найбільша позитивна риса характеру?

Як ти борешся з поганим настроєм?

Чи є в тебе якісь захоплення? За що ти любиш свою роботу? Яка у тебе основна риса характеру?

Якими 3 словами ти б себе охарактеризував?

В які країни ти подорожуєш?

Які в тебе таланти? Що ти можеш розповісти про свого найкращого друга? Що ти обов’язково повинен встигнути зробити перед смертю?

Якби тобі у спадок дісталося величезне стан, як би ти ним розпорядився?

Що ти зазвичай робиш у свій вихідний?

Як би охарактеризували твої друзі? Який з алкогольних напоїв ти любиш найбільше? Як би ти влаштував романтичне побачення?

Можеш розповісти мені про твої 3 найзаповітніших бажання? Який найприємніший комплімент ти чув на свою адресу? Хто ти по знаку зодіаку?

Наскільки ти йому відповідаєш?

Чи є щось, про що ти досі шкодуєш? Що може допомога підняти тобі настрій? Хотів би якісь змінитися? Якщо б ти міг почати життя з нового аркуша, ти б це зробив?

Яка ситуація може змусити тебе пустити сльозу?

У тебе є бажання завести дітей? Які труднощі можуть тебе налякати у майбутньому?

Як, по-твоєму, повинна виглядати ідеальна сім’я?

У тебе є улюблена цитата?

Ти коли-небудь любив по-справжньому? Тебе коли-небудь дівчина кидала? Що для тебе означає «любити»?

Ти цінуєш той досвід, який ти отримав від своїх минулих відносин?

Якийсь свій вчинок ти вважаєш божевільним?

Ким би ти хотів бачити себе через 10 років?

Про яку роботу ти мріяв все життя?

Яка твоя улюблена фраза? Яку книгу ти можеш назвати справжнім бестселером всіх часів?

До чого ти найбільше хочеш у своєму житті?

Які твої найгірші риси характеру? Що б ти хотів дізнатися про мене? Кого із знаменитостей ти наслідуєш?

Від якихось своїх звичок ти хотів би позбутися? Яким був твій перший поцілунок?

З ким із знаменитостей ти б хотів потоваришувати? Чи зміг би ти закохатися в людину, яку ти бачиш вперше? Що ти більше любиш займатися: читанням книг або переглядом фільмів?

Яка твоя улюблена пісня?

Що б ти зробив в останній день перед смертю?

Чи Часто ти відвідуєш культурні заходи?

Хотів ти коли-небудь видати свою книгу?

Яка перша думка з’являється вранці після сну? У тебе є тату?

Як би ти назвав власну яхту? Які кольори ти любиш? Яка твоя улюблена пора року? Як ти себе відчуваєш, коли відвідуєш кафе або кінотеатр без друзів?

Якби в добі було 25 годин, на що ти витратив зайву годину?

Що ти зазвичай возиш в багажнику своєї машини? Яке було у тебе прізвисько в дитячі роки? Який вид спорту тобі цікавий?

Якщо ми продовжимо наше спілкування, як ми проведемо нашу річницю знайомства? Ти коли-небудь плакав під час перегляду мелодрами? Яка марка у твоєї машини?

Яке твоє улюблене блюдо?

Що, в першу чергу, тебе цікавить в дівчині, з якою ти тільки познайомився? Який ресторан ти найчастіше відвідуєш? Як ти проведеш день, якщо за вікном злива? Що для тебе важливіше: гроші чи репутація?

Як часто ти робиш генеральне прибирання в своїй квартирі?

Який твій улюблений місяць у році?

Ти більше віддаєш перевагу приймати ванну або душ? Якщо б тобі запропонували вибрати супер здатність, якою б вона була? Чи віриш ти в те, що любов живе 3 роки?

Які питання задавати не варто. Дівчині ніколи не варто ставити питання своєму хлопцю про те, як вона виглядає в присутності свого коханого давати оцінку своїй зовнішності. Чоловіки, як правило, не помічають недоліків своїх дівчат, тому, таким чином, дівчата лише дають зрозуміти своїм коханим, що вони зовсім не ідеальні. Чоловіки люблять жінок, які впевнені в своїй красі і сексуальності. Досить часто люди думають про якийсь незначащей нісенітниці, яку просто немає необхідності з кимось обговорювати. І в той момент, коли чоловік думає про щось важливе, жінка починає наполегливо цікавитися, про що він зараз думає. Більшість чоловіків це бісить. Якщо жінка регулярно діставати свого чоловіка цим питанням, він подумає, що його супутниця хоче володіти його думками. Не варто представницям слабкої статі задати улюбленим подібні питання, адже вони самі не розповідають всього того, що думають. Коли відносини між чоловіком і жінкою тільки почали розвиватися, не варто планувати з ним далеке майбутнє. Не потрібно задавати йому питання про те, коли він на ній одружується і коли у них з’являться діти. Після таких розмов представник чоловічої статі відразу ж розірве стосунки зі своєю дівчиною. Тому з цим краще почекати. Не рекомендується дівчині питати свого коханого про те, кого він любить більше — маму чи її. Безглуздо навіть це з’ясовувати, адже любов чоловіка до своєї мами радикально відрізняється від тієї, яку він відчуває до своєї обраниці. Чоловік відчуває по відношенню до своєї матері ласкаву прихильність, а до своєї супутниці — статевий потяг. Він любить і свою супутницю, і свою рідну маму, але кожен по-різному. Ніколи не варто ставити хлопцеві питання про те, чи любить він її. Справжні чоловіки показують свою любов за допомогою добрих вчинків, а не пустими розмовами. Також не потрібно питати представника сильної статі про те, наскільки сильно він любить свою обраницю. Якщо чоловік справді закоханий, це і так видно. Категорично не рекомендується квапити свого супутника з одруженням. Адже можливо він ще сумнівається в тому, чи варто переходити на новий рівень відносин, особливо коли вони тільки розвиваються. Більшість чоловіків нічого не розуміють в моду і косметику, тому не варто запитувати їх про те, яку надіти блузку і який помадою нафарбуватися — їх це тільки дратує. Психологи не рекомендують питати хлопця про те, чи любить він проводити з нею час. Якщо він ще не пішов до іншої дівчини, значить їй добре зі своєю теперішньою обраницею. Досить часто дівчата задають питання своїм коханим про те, чи не бачать вони будь-яких змін в їхній зовнішності. Як правило, чоловіки не звертають увагу на такі дрібниці як нова спідниця, нова пудра, тому не варто їх питати про такі речі. Категорично фахівці в області психології не радять питати партнера про його колишніх супутницях. Тим більше, що дівчата самі не люблять подібних питань. Найголовніше те, що з усіх він вибрав саме її. Якщо дівчина не хоче зіпсувати стосунки зі своїм хлопцем, то їй не варто у нього цікавитися, кого з її подруг він вважає найсексуальнішою. Якщо чоловік скаже правду, то його обраниця почне його ревнувати до своєї подруги. В результаті відносини як з хлопцем, як і з подругою, стануть гірше. Психологи також не рекомендують ставити питання хлопцям, що стосуються його розмов по телефону. Якщо у хлопця виникне бажання повідати свою обраницю про яку-небудь подію, він сам розповість. Чоловікам дуже не подобається, коли їх обраниця намагається все тримати під контролем. І питання з приводу їх місце знаходження їх також дратують. Постійно контролювати геолокацію коханого дівчині все одно не вдасться, а на питання подібного роду чоловіки найчастіше відповідають досить різко. Розумно складені питання допоможуть вдало розпочати діалог і встановити близький контакт. Щоб не потрапити в незручну ситуацію, краще заздалегідь продумати питання хлопця, з яким вона хоче серйозних і тривалих стосунків. Корисний відео-ролик про питання для хлопця. У відео розповідається, які питання краще задавати хлопця (чоловіка) на перших побаченнях: 10 правил емоційної підтримки друзів у біді. Кожен із нас чув ці слова: «Поки ти не побував у моїй шкурі, тобі мене не зрозуміти». У цій фразі криється щось набагато глибше: ми не можемо відчути психічний стан іншої людини, пізнати чистий досвід іншого, ми володіємо знаннями тільки про власний досвід таких явищ. Людська свідомість обмежена особистим досвідом, а розум є активним фільтром, a priori викривленим віддзеркаленням. Коли когось з наших близьких спіткає горе, ми стикаємося не тільки з побутовими труднощами, а й з питанням емпатії, філософською проблемою інших свідомостей. Наша любов до людини, у якої є проблема, зароджує в нас питання: як мені зрозуміти іншу людину, її почуття, почути іншого і бути почутим, як показати свою підтримку, як найкраще з нею у такій ситуації поводитися?

І не важливо, питання це про його кофту чи про куріння дружини — спершу ставимо собі це питання. Не всі воліють знати правду, тому врахувати бажання іншого — це і є турбота. Коли ж зовсім не терпиться сказати правду, то мусимо і брати відповідальність за неї. Коли мені друг сказав «Ти так поправився», мені було образливо, тому що я і сам це знаю, і в той момент він не думав про мої почуття, а, насправді, піддався власним комплексам, щоб самоствердитися. Уникати стверджувальних речень. Варто використовувати більше питань. Наприклад, замість «Ти сумна», чуйніше буде запитати: «Що ти відчуваєш?» Залишаймо для наших друзів право вибору, хай вони самі визначаються, а не ліниво вибирають той варіант, які ми вже для них озвучили. Я помітив, що часто люди погоджуються на запропонований варіант, бо він не потребує внутрішньої рефлексії. А наша ціль якраз у тому, щоб друг чи подруга краще зрозуміли себе через спілкування з нами, тому, ставлячи питання, ми змушуємо їх думати і виражати словесно власні почуття. Не говорити «Я ж казав/казала!». Цей вислів точно не приносить нічого, окрім самовдоволення для нас, адже ми таки були праві, а нас не послухали. Тоді нам варто переосмислити, що ми взагалі хочемо від цієї розмови і цієї людини, і пам’ятати, що бесіда не мусить бути завжди про нас. Я знаю, що це дуже приємно, але насправді ми тішимо себе такою фразою, а друзів присоромлювати за їхню волю не варто, вони обрали власне рішення, і це прекрасно. Це їхня помилка, що прокладає їхній шлях до розвитку. Якби вони використали нашу пораду, то ніякого уроку, окрім не слухати нас більше, вони б із невдачі не винесли. Не зрівнювати з власним досвідом. Наприклад, коли подруга говорить нам, що в неї зник пес, не обов’язково відразу говорити, що в нас теж таке було, і, що ми так сильно побивалися. Зараз у неї склалася така ситуація, і це їй потрібна підтримка, а не нам. Часто інші пацієнти запитують у мене, як у мене проходила хіміотерапія, наскільки довго, як реагував організм тощо. Я не люблю ці питання, бо в кожного інші приписані препарати, схеми лікування, організми, початковий стан, навіть настрої і сподівання інші, що неодмінно впливає на результати лікування. І я стараюся уникати відповіді заради їхнього ж блага, бо, наприклад, якби я розповів про свою позитивну динаміку лікування, то, коли в них не вдаватиметься все не настільки швидко і добре, пацієнти будуть переживати і перейматися. Розповісти про власний досвід можна тоді, коли людина сама попросить про це в нас, або ми хочемо висловити нашу подібність. Коли я втратив батька і подруга, яка втратила батька десять років тому, просто сказала мені про це (без довгих пояснень, як їй було тяжко: вона виразила це в формі короткого факту), висловила нашу подібність у горі, я зрозумів, що моє горе не одиничний випадок, що є інші люди, які продовжують повноцінно з цим жити, і я не сам. Не знецінювати досвіди. Не маючи бажання вислухати і підтримати, ми можемо сказати: «Та забудь» чи «Воно не варте твоєї уваги». Це не допоможе нашим друзям, вони й далі думатимуть над своїми проблемами. Якщо ми не хочемо чи не можемо допомогти їм, то краще за все виразити свою підтримку, запропонувавши пошукати допомогу в професіоналів, почитати літературу, подивитися тематичний фільм тощо. Мій друг часто реагував на мої побоювання і переживання щодо лікування фразою «Не парся», але він просто не вміє слухати — він людина діла, коли є проблема він може її тільки вирішувати, а не обговорити її. А мої страхи не потребували вирішення, я просто хотів, щоб мене вислухали і підтримали. Не змушувати себе. Якщо підтримка друга/подруги потребує занадто великих зусиль від нас, можна відверто сказати: «Мені некомфортно говорити на цю тему» чи «Я зараз не маю сил тебе підтримати». Або ж скинути все на те, що в нас є термінова справа. Наші друзі мали б розуміти і наші потреби. Тут може виникнути образа, але потрібно пам’ятати, що важливою умовою тривалої міцної дружби є особистий простір для кожної людини в цих відносинах. Якщо ми не знаємо, чи є в нас сили надавати емоційну підтримку, то можна керуватися питанням: «Я роблю це заради нього/неї чи разом із ним/нею?» (гуляти з ним/нею, чи гуляти заради нього/неї). Ставлячи собі це питання щоразу, коли виникають сумніви, ми навчимося відчувати власні бажання у відносинах. Ніщо не має бути заради когось іншого, тільки для нас самих. Тут я нагадаю приклад зі своєю тяжкохворою подругою. Часто — до моменту, коли я пропрацював це з психотерапевткою — я робив певні речі заради неї, а не разом із нею, переступаючи через власні бажання, аби догодити їй. Мені було інколи тяжко психологічно і фізично її відвідувати, оскільки я сам потребував підтримки, а йшов і віддав їй останню енергію, яку тільки мав, що потім занурювало мене в стан спустошення і депресивності. Коли я усвідомив власну самоцінність, я перестав іти на жертви заради моєї подруги, на озброєння взявши розподіл «заради когось разом із кимось». Тепер я рідше її відвідую, але за власним бажанням і у змозі надати їй емоційну підтримку. Не варто боятися відмовити, бо, йдучи на жертви, ми поступаємося межами своєї особистості, які потім все тяжче відновити, і ми можемо перетворитися з друга на засіб, який буде зручним для всіх. Але я довгий час себе картав за таке ставлення, тому я склав пункт 10. Не перейматися: ми все робимо якнайкраще. Ми робимо все найкраще, як тільки можемо. Якби ми могли ще краще, ми так і зробили б. Словесне спілкування — швидкий процес, і в ньому не вийде повністю контролювати себе, адже тоді ми втрачатимемо сенс розмови і не будемо мати час вислухати співрозмовницю чи співрозмовника, що якраз і є найголовнішою ціллю. Живе спілкування і стосунки змінюються від людини до людини, трансформуються з часом, життєвими досвідами, залежать від культур, тому не варто обмежуватися цим, далеко не повним, списком правил емоційної підтримки — потрібно шукати власні форми. Цінною є та підтримка, яка є щирою, цінує комфорт обох учасниць чи учасників бесіди та дає відчуття полегшення, навіть тимчасове. Не забуваймо й про власні обмежені можливості: ми не можемо допомогти кожній людині, особливо тоді, коли ця людина не хоче від нас допомоги. Я намагаюся застосовувати цю правила при спілкуванні, не тільки з друзями, а й з людьми, які просто потребують підтримки. Спробуйте і ви — а коли щось не виходить, не забувайте про пункт 10. Друга причина має більш глибоке дно – він цікавий, чи вам було краще в ліжку з кимось іншим крім нього. Можливо, має комплекси або просто хоче почути: "ти найкращий в світі, і це не зміниться". Третя причина - небезпека – величезна ревнощі. Дехто не може змиритися з цим фактом ревнують навіть до того, що вже не актуально." Тренінги на розвиток комунікацій. Уміти прощати. Що означають ці слова, кожен переконався на власному досвіді. Як буває сумно, коли хтось тебе образив. Чи замислювався ти коли-небудь над питанням: що відчуває скривджена людина?

Робота з піктограмами або показ учнями стану людини за допомогою міміки. А якщо ти винен у сварці з іншими, чи вмієш ти визнати свою провину?

Коли і як ти це робиш?

Як змінюється настрій іншої людини, коли хтось вибачився перед нею? Робота з піктограмами або розігрування сценки, в якій дійові особи мімікою показують зміну в настроях людини. (Можна запропонувати дітям показати вирази обличчя людини, яка сама не вибачає іншим або яку не вибачила інша людина.) Це завдання діти можуть виконати у вигляді двох контрастних малюнків. Треніг «Як краще заспокоїти скривджену людину» (діти пропонують і показують свої варіанти). Бесіда з учнями. Що легше: вибачитися перед кимсь або одержувати вибачення? Чому? Що з цього ти вже вмієш робити, а чого тобі ще треба навчитись?

Що ж треба робити для того, щоб навчитися вибачати інших? Для чого це потрібно будь-якій людині? Від чого це допоможе кожному застерегти себе в житті?

Чи доводилось тобі брати участь у суперечках з кимсь? (Так, ні.) З ким саме?

Варіанти для вибору: за ввічливою, доброю, спокійною, витриманою людиною чи злою, неввічливою, грубою до людей. Намалюй сценку «Суперечка» між двома особами: одна - увічлива, інша - ні. Спробуй розіграти цю сценку. Як, за рахунок чого тобі вдалося це зробити? Що саме допомогло тобі?

За результатами проведеної дослідницької роботи найпродуктивнішими для успішного спілкування педагога з учнями були визначені такі види позаурочної діяльності: благодійна, природоохоронна, участь у колективних творчих справах, клубна форма організації позаурочної роботи з етичного виховання (клубні заняття для дітей з батьками). Найбільшу зацікавленість у молодших школярів викликали вправи-тренінги «Людина поруч» та «Конверт дружніх спілкувань» (за Н. Щурковою). Так, вправа «Людина поруч» побудована у проективній техніці «недописаний діалог». Її метою було виявити вміння учнів прислухатись до іншої людини, вдивлятись у неї, розуміти її, відгукуватись на її проблеми, надавати звичним, повсякденним ситуаціям гуманістичного забарвлення. Учням пропонуються репліки, записані на картках, наприклад: «Я погано себе почуваю, голова болить» (перший варіант - це слова однокласника; другий варіант - це слова вчителя). Учасники тренінгу можуть запропонувати різні відповіді (в усній формі або у формі гри-драматизації). Дуже важливо, щоб у ході тренінгу діти мали можливість після кожної вправи провести короткий обмін думками, проділитися своїми почуттями, здійснити зворотний зв'язок. Після закінчення роботи учні дякують один одному за доброзичливість, відвертість, увагу. Не існує правильних чи неправильних відповідей, кожна дитина, як неповторна індивідуальність, має право на свою точку зору, право бути вислуханою. «КОНВЕРТ ДРУЖНІХ СПІЛКУВАНЬ» АБО «КОНВЕРТ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ» Мета: дружнє запрошення до обговорення життєвих проблем, поведінкових або тих, що пов'язані з міжособистісними відносинами. Учитель заздалегідь готує конверт із картками, які вміщують недописані фрази або запитання, що відображають яку-небудь ситуацію: «Якщо в мене поганий настрій, я. »; «Якщо в мене поганий настрій, а до мене завітав товариш. »; «Коли мені буває дуже сумно, я, як правило. »; «Коли ти буваєш злий на когось, то. »; «Коли ти відчував себе найщасливішою людиною?» (або «Я щасливий, коли. », і навпаки, «Я нещасливий, якщо. »). З метою узагальнення знань учнями словничка ввічливих слів, формування вміння користуватись ними у спілкуванні з оточуючими під час розігрування ігор-драматизацій чи запропонувати дітям заповнити опитувальний тест (анкету): Назви, перерахуй усі слова вітання, які ти знаєш. Назви всі слова прощання, які ти знаєш. Назви всі слова вибачення, які ти знаєш. Назви всі слова прохання, які ти знаєш. Які слова побажання ти знаєш?

Перерахуй їх. Якими словами можна висловити співчуття людині, яку спіткало горе?

Які ти знаєш слова співчуття, утіхи?

Назви їх. Учні розподіляються на групи за симпатією. Їм пропонується розіграти одну-дві ситуації з життя, використовуючи будь-яку групу слів увічливості. Так, якщо першокласники до кожної групи чарівних слів добирали на початку експерименту лише по одному прикладу, то наприкінці роботи ця кількість збільшилася до трьох, а у третьому класі вона зросла до п'яти-шести і більше слів (слова втіхи, вітання, прощання, вибачення, подяки, прохання, заспокоєння інших). Дітям не бракує слів утіхи, співчуття, вони в реальній ситуації, де треба було підтримати свого товариша, не обмежувались лише висловленням співчуття («не сумуй, не плач, не ображайся, не засумуйся»), а називали ображеного ласкавими формами звертання («дорогий», «лапочка» тощо), готові були підняти настрій, розповідаючи йому веселу історію, гумореску, відволікали увагу на щось смішне, обіцяли захистити та поговорити з тим, хто образив товариша, тощо. ГРА «ТИ - МЕНІ, Я - ТОБІ». Діагностична методика для виявлення позитивних якостей у дітей. Мета: виявити позитивні якості в дітей за відгуками товаришів. Діти стають у дві шеренги, одна навпроти іншої. Учитель - рівноправний учасник гри. Діти по черзі кидають м'яч тим, хто стоїть у протилежній шерензі. Гравець повинен його спіймати та сказати, яку рису характеру він узяв би в того, хто йому кинув м'яча. Потім кидає м'яч будь-якому учаснику з протилежної шеренги і той теж має сказати, яку рису він узяв би в нього. Так продовжується доти, доки діти не почнуть повторюватися. Учитель уважно слухає оцінки дітей, може непомітно їх записувати. Якщо гру продовжити у швидкому темпі, можна одержати досить влучні характеристики. 2) хто і кому передає м'яча, чи випадково це, що за цим може ховатися. МЕТОДИКА «ЧАРІВНИЙ СТІЛЕЦЬ» (ВАРІАНТ «ЧАРІВНИЙ ПРОМІНЬ») Мета: розвивати у школярів інтерес до іншої людини; сприяти формуванню гідності як риси особистості. Форма: групова діяльність, яка поєднує ціннісно-орієнтаційну та ігрову складові. На «чарівний стілець» запрошується один із учасників гри, як тільки він сідає, «висвітлюються» і стають явними всі його достоїнства. Дається установка: називати виключно позитивні сторони дитини, не вказуючи негативних. Учні наче вперше дивляться один за одного. Треба проводити гру доти, доки кожна дитина не пройде момент піднесення. Від учителя, його поведінки, тону, який він задасть розмові, залежить успіх цієї групової справи, бажання кожного сказати іншому щось приємне. Не слід боятись тиші, пауз, коли діти намагаються знайти якісь достоїнства того, хто сидить на стільці. Учитель може розпочати розмову, задати її зміст. Він обов'язково фіксує (у пам'яті чи письмово) тих дітей, які ще не встигли побути під «чарівним променем», щоб не обминути жодного. Завдяки цій методиці діти вчаться пильніше вдивлятись один в одного, бачити та відчувати поруч із собою іншу людину. При аналізі стилю спілкування вчителя з учнями ми користувалися схемою, розробленою О. Леонтьєвим. Аналіз отриманих результатів дозволив умовно розподілити всіх педагогів, залучених до експерименту, на п'ять груп залежно від приналежності до головних стилів спілкування (за. Кан-Каліком): спілкування на підставі захоплення спільною творчою діяльністю (до 20 %), стиль педагогічного спілкування, що ґрунтується на дружньому ставленні (до 40 %), стилі, притаманні часто-густо молодим учителям, - спілкування-дистанція, спілкування-залякування, загравання (40 %), з елементами авторитаризму, лібералізму. Учителі, що сповідують останні три стилі, потребують застосування корекційних методик зміни стилю спілкування з дітьми, усунення прогалин у моральному вихованні учнів, зміни негативного ставлення до учнів на дружні стосунки взаємодопомоги, довіри. Позитивних зрушень у вирішенні цих завдань можна досягти за рахунок упровадження постійно діючого семінару-практикуму з молодими вчителями і тими, хто потребує певної корекції педагогічної діяльності, залучення до цієї роботи вчителів з великим педагогічним досвідом роботи, тих, хто послідовно дотримується гуманного стилю у спілкуванні з вихованцями. У чому ж конкретно полягала суть даної роботи, що виступало основними складовими методики продуктивного спілкування вчителя з учнями? Спробуйте переглянути власний стиль спілкування з дітьми крізь призму сучасних досягнень педагогіки, психології у проблемах спілкування дорослих і дітей. ТЕХНІКА ПРОДУКТИВНОГО СПІЛКУВАННЯ (завдання для вчителів) Спробуйте уявити поведінку дитини (особливо тієї, яка викликає занепокоєння, з якою у вас ніяк не налагоджуються доброзичливі стосунки) або цілого класу у вигляді прямокутника: територія в середині - це поведінка дитини (дітей), з якою стикається дорослий. Кожен дитячий учинок можна подати у вигляді маленької крапки. А тепер уявімо, що цей прямокутник - вікно, через яке дорослий дивиться на дитину. Усе, що може сказати чи зробити дитина, дорослий бачить крізь це вікно. Кожній людині притаманне своє власне сприйняття інших людей. Спробуйте поділити прямокутник на дві частини: одна з них - територія - адекватна поведінка дитини, те, що ви приймаєте як педагог-вихователь, інша - неадекватна, те, що ви в ній (них) не приймаєте. Зробіть висновок про власний стиль керівника (авторитарний, демократичний, гуманний). Пам'ятайте, що у спілкуванні неможливо зайняти позицію «поруч» із партнером, якщо залишатися на позиції несприйняття поведінки інших. Спробуйте чесно відповісти самим собі на запитання: «Що я найбільше ціную у своїх вихованцях?», «Що я найбільше ціную в собі (як учителі)?» і запишіть відповіді. Частіше перечитуйте ваші міркування. Доброзичливі стосунки - важлива основа продуктивного стилю взаємодії. Побудувати їх - велике мистецтво. Спробуємо разом оволодіти цим мистецтвом. Психологи вважають, що допомогти людині відчути себе такою, якою її сприймають, можна, якщо просто слухати її. Чотири різних варіанти слухання (за Т. Гордоном), що дозволять вихователю допомогти учням, коли в них виникають проблеми: Воно дозволяє дитині відчути себе тим, кого дійсно сприймають. Це може надихнути її на більшу відвертість. 2. Реакція визнання, підтвердження (кивання головою, нахил уперед, посмішка, похмурий вираз обличчя, репліки «Угу», «О-о», «Я розумію»). Усе це спонукає дитину продовжувати, відчуваючи, що її уважно слухають. Інколи дитині потрібні додаткові заохочення, щоби почати говорити або стати більш відвертою. Такими фразами-заохоченнями можуть бути такі: Цей прийом допомагає зрозуміти, що стоїть за тим чи іншим висловлюванням людини. Він унаочнює увагу до дитини, зацікавленість у ній, намагання зрозуміти. Щоб переконатись у правильності своєї догадки, дорослий має переформулювати те, що сказала дитина: «Таким чином. », «Іншими словами. », «Якщо я правильно зрозумів. » - і далі своїми словами викладається суть проблеми. І якщо дитина відповість «Так» або «Угу», це означатиме, що наше підтвердження справедливе. На жаль, більшість «мовних реакцій», які використовують учителі стосовно вихованців, утілюються у трьох варіантах: директивні зауваження; зауваження, що придушують, містять негативну оцінку, критику, засудження, насмішку; непрямі зауваження, які вміщують сарказм, підсміювання, розважальні коментарі, відступ тощо. Більшість із них - це «Ти-зауваження», тобто вміщують займенник «Ти» («Ви») або передбачають його застосування. Це відбувається за умов концентрації уваги лише на поганій поведінці дитини. Але ці зауваження можна перетворити (за Т. Гордоном) у «Я-зауваження» - ті, які переймають «відповідальність», передають справжній стан речей, уміщують мінімум негативної оцінки, не завдають дитині образи, не викликають у неї захисної реакції, а навпаки - уміщують «фотографію того, що відбулося», звертають увагу не на саму дитину, а на конкретний учинок, підтверджують прийняття дитини, її поцінування. Більшість - «Я-зауважень» починаються зі слова «коли»: «Коли я бачу. »; «Коли мене переривають під час пояснення. »; «Коли я потрапляю у штовханину»; «Коли чую, що ви обзиваєте один одного. » тощо. На цій техніці ґрунтується один із безпрограшних методів розв'язання конфліктів. Перший крок - визначення проблеми (з'ясування причин дитячої поведінки, яку ви не сприймаєте, використовуючи методи слухання, «Я-зауваження», завершуючи визначення проблеми: «Якщо ти закінчив завдання. » «Як можна поспілкуватись із сусідом по парті, не заважаючи дітям у класі?»). Другий крок - пошук можливих варіантів рішення (так званий колективний «Мозковий штурм»). Третій крок - обговорення й оцінка запропонованих варіантів рішення (принцип задоволення потреб обох сторін). Четвертий крок - вибір кращого рішення. Можна письмово зафіксувати прийняте рішення підписом «контракту». П'ятий крок - це правила виконання рішення: що слід робити, щоб розпочати, хто буде нести відповідальність за той чи інший пункт «контракту». Шостий крок - оцінка, визначення, наскільки правильно було намічено спосіб дії, вирішення проблеми. Методики, що наводяться нижче, допоможуть навчити дитину відповідальності, не втручаючись у її простір, зберігаючи довіру до неї. «ВІД ДИСКУСІЇ ДО КОНФЛІКТУ ОДИН УРОК, АЛЕ. ». Правила ведення розмови, дискусії (для педагогів) Дотримуйтесь принципу взаємоповаги до своїх опонентів (виглядом, поведінкою, мовою). Розмова має стати формою співробітництва. Несумісність агресивності, грубих висловлень, демонстрації неприязні будь-яким способом. Спробуйте обійтися без образ, насмішки, іронії, краще за допомогою усмішки розрядити атмосферу. Сперечатися треба завжди по суті, аргументовано. Треба навчитися вислуховувати інших, не перебиваючи, після чого чітко сформулювати свої аргументи. Чи хочете ви перевірити, що про вас думають учні? Перевірте своє вміння слухати та чути їх. Чесно відповідайте на такі запитання (так чи ні): Чи переконують мої вчинки та поведінка учнів у тому, що мене насправді цікавить зміст їхніх висловлювань, що мені цікаво вести з ними розмову; чи не роблю я вигляд, що дуже зайнятий, коли вони бажають поспілкуватися зі мною?

Чи відкладаю інші справи, коли учень відповідає (починає відповідь)? Чи дивлюсь я в очі учневі, коли він розмовляє зі мною? Чи підтверджую я мімікою, жестом, поглядом, рухом, що уважно слухаю, коли учень звертається до мене із запитанням? Чи підтверджують мої репліки, запитання, кивання головою, що я слухаю учня зацікавлено; чи граю я в «інтерес» тоді, коли знаю, «що скаже» мені учень, задовго до того, як він почне говорити? Чи не перериваю я учня під час звернення до мене або у процесі його відповіді?

Чи не різко я перериваю учня, якщо зміст розмови мене дратує?

Чи можу я сказати, що сучасний убогий сленг молоді мені добре знайомий і я борюся з ним постійно, оскільки моя мова - взірець точних і влучних висловлювань, які не ображають нікого своєю «сірістю», шаблонністю, убогістю?

Чи приділяю я належну увагу кожному учневі?

Дев'ять відповідей «так» означають, що ви не тільки вербально доводите своїм учням, як важливо вміти слухати та чути, а й власними діями - діями вихованої людини - навчаєте їх цього. Принципи психопрофілактичного впливу, які можуть допомогти самому собі у складних конфліктних ситуаціях (за. Дінейкі): Уміння відрізняти головне від другорядного (Д. Карнегі: «Життя досить коротке, щоб витрачати його на дрібниці»). Внутрішній спокій. Емоціональна зрілість і стійкість. Знання міри впливу на події. Уміння підходити до проблеми з різних точок зору. Готовність до будь-яких несподіваних подій. Сприйняття дійсності такою, яка вона є, а не такою, якою людині хотілося б її бачити. Намагання вийти за межі проблемної ситуації. Спостережливість. Далекоглядність, передбачливість. Прагнення зрозуміти інших. Уміння здобувати досвід з усього, що відбувається (учитися на власних або чужих помилках, щоб запобігти появі нових у майбутньому). Відомий американський психотерапевт Е. Берн, помітивши зв'язок між потребою дитини в доторканні й загальнолюдською потребою у визнанні, будь-який акт такого визнання називає погладжуванням. Це своєрідна одиниця уваги стосовно іншої людини. Важливо усвідомити (у ставленні до дітей особливо): знаки уваги можна одержувати та роздавати в необмеженій кількості. На жаль, більшість послань, які ми «надсилаємо» іншим і вважаємо позитивними, мають насправді зовсім негативний зміст. Спробуємо в цьому переконатись на прикладі такого загальновідомого послання, як «Докладай зусилля!». Говорячи це, ми ніби говоримо: «Чим більше мук, тим більше відзнака, а результат - не головне, головне - зусилля!». Підступність цього негативного за змістом послання полягає в тому, що нібито той, хто наполягає і втомлюється, завжди перемагає. Порівняємо й проаналізуємо аналогічне наведеному вище, але позитивне послання - «Досягай успіху, як тільки зможеш!». Протиотрута, зміст цього послання полягає в тому, що за головне в житті висувається не виснаження сил, а досягнення результату. Успіху досягають, як правило, у тому, що люблять, виконують із задоволенням. Під впливом цього послання людина має якості переможця, вона щаслива тим, чого може досягти. З нею всім легко й просто; вона врівноважує зусилля і результат. Спробуйте за аналогією перетворити загальновідомі негативні послання на позитивні, а головне - пам'ятайте про ці позитиви у спілкуванні з дітьми. Прикрийте негативні послання аркушем паперу, тоді в пам'яті краще викарбуються лише потрібні їх зразки: Створюючи свою педагогіку,. Макаренко дійшов висновку, що в колективі повинен бути радісний, піднесений настрій. Він уважав, що мажор у дитячому колективі є виявом внутрішнього спокою, упевненості у своїх силах, своєму майбутньому. Це постійна бадьорість, готовність до дії і, разом з тим, життя у спокійному, енергійному русі. Саме звідси, можливо, походить його відома ідея необхідності привнесення в буденність «завтрашньої радості», плекання почуття задоволеності від трудової діяльності, навчання, життя взагалі, від упевненості в завтрашньому дні, у майбутньому. Ці почуття, уважав. Макаренко, полегшують природні труднощі буття й формують здорову психіку дитини. Тому він був вимогливим до себе, до вихователів комуни, ніколи не дозволяв собі «виходити на люди» з похмурим обличчям, навіть якщо був хворим або мав неприємності. Педагог, стверджував Антон Семенович, повинен уміти не демонструвати всього цього перед дітьми. З метою гуманізації взаємин з дітьми педагогами можуть бути застосовані різноманітні види ситуацій успіху. Найдоцільніше створювати ситуації радості за допомогою таких прийомів, як «Подарунки», «Сюрприз», «День пройшов» тощо. Наприкінці уроку вчитель розповідає про все добре, найкраще, що відбувалося на окремому занятті або за цілий день. Обов'язково звертає увагу на те, у чому відзначився кожен учень. В основі гуманних відносин, як уже зазначалося, - уміння бачити та розуміти іншу людину. Відчуття іншої людини має стати атмосферою класу, коли помічається кожна зміна в житті, настрої чи навіть зовнішності товариша. І починається ця атмосфера з нас, педагогів! За І. Івановим, сюрприз - це найбільш пристосований до дитячого віку прояв турботи про іншу людину. А з турботи починається доброта. Діти люблять готувати сюрпризи не менше, ніж отримувати їх. Що ж може стати приводом для сюрпризу?

Їх безліч: день народження однокласника чи вчителя, перемога у змаганнях і спільна робота з прибирання класу і навіть неприємна хвороба. Багато і форм його реалізації: пісня (але підібрана для конкретної людини), малюнок (але над тим, що малювати, думав увесь клас!). Наприклад, діти малюють (вирізують, клеять) колективну газету для першої вчительки з побажаннями на квітах. Вони разом «вирощують» колективний дарунок - букет квітів «доброти та людяності». Звичайнісінька ручка, але скільки доброго гумору супроводжуватиме цей подарунок. І коли дитина відчуває радість від радості товариша, іншої людини - крок до нормальних стосунків буде зроблено. В. Леві у книзі «Мистецтво бути іншим» перераховує риси, на які можна орієнтуватися кожному з нас. Що ж передбачає кожна з цих рис?

Плюс інтерес. Велика зацікавленість у людях, а звідси підвищена увага, тонка спостережливість, пам'ятливість. Людина, яка може вжитися в образ іншої людини, як у власний. Геній комунікабельності, психологічна сумісність з іншими. Мінус тривога. При всій своїй рухливості ця людина на рідкість спокійна. Супровідні якості: відкритість сприйняття, швидкість переключення уваги, довірливість, свобода в поведінці. Душевний спокій, як запах троянд, приваблює людей. Плюс зворотний зв'язок. Ви ще тільки поглядаєте, а він глянув уже тричі й прийняв ваш погляд, як давнього знайомого. У контакті саморегуляції - висока чутливість до зміни, реакції швидкі, точні, відсутня напруга, у бесіді відчуває найменші зміни в інтонації, найдрібніші, неусвідомлені рухи і реагує так, що співрозмовник відмічає лише одне: бесіда йде приємно, урівноважено. Супутні якості: тактовність, винахідливість, кмітливість, артистизм. Плюс артистизм. Багатство жестів, інтонацій. Смак до дрібниць. Легко даються різноманітні рольові перевтілення, тому по-різному поводяться з різними людьми. Плюс-мінус агресивність. На загальному фоні - добродушність, відчуття симпатії. Геній спілкування не втратив агресивності, яка проявляється рідко, але влучно. Це резервна здатність, що утворює необхідний у людських взаєминах підтекст сили та привабливості. Плюс оптимізм. Мінус упередженість. Неприйняття будь-яких думок, оцінок про людину зі сторони. Плюс симпатія. Ставлення до людей завжди характеризується симпатією, незважаючи ні на що. Без симпатії не може бути інтересу, без інтересу симпатії. У деяких роботах. Леві звертає увагу на необхідність ще однієї риси, яка дозволяє стати «генієм спілкування» - це «± егоїзм». Особливо це важливо для жінок-педагогів, адже саме вони досить часто не завжди готові до повного розкриття своїх здібностей, надаючи це право чоловікам, іншим членам родини. Зважимо на те, що перелік цих рис може розцінюватися як діагностичний засіб для контролю своєї поведінки в різних життєвих ситуаціях, у тому числі й в екстремальних (під час конфлікту) тощо. Діагностична методика для вчителів. Тест «Моя інтуїція» Мета: діагностика вчительського мислення, сприйняття, розуміння учнів; розвиток інтуїції педагогічного чуття. Покладіть перед собою фотографії ваших майбутніх учнів. Спробуйте визначити, якими рисами характеру наділена кожна дитина. Хто буде навчатися добре, хто погано. Чому ви зробили такий висновок?

З ким буде найбільше проблем у спілкуванні?

Варіації: те саме «програйте» на перших батьківських зборах. Дитина яких батьків не буде встигати?

Хто буде вимагати найбільше вашої уваги через свою поведінку? Можна запропонувати батькам заповнити анкету, до запитань якої включити й такі: Що найбільше непокоїть вас у її поведінці?

На що слід звернути особливу увагу? Запишіть результати своїх спостережень. Поверніться до них через рік і зіставте передчуття з дійсністю. Прокорегуйте себе. У такий спосіб накопичується інформація, що може стати корисною у взаєминах з дітьми та їхніми батьками. У школі видатного українського педагога. Сухомлинського була своя гра «Відгадай почуття» (їх символами були різнокольорові квіти-хризантеми: рожевий та червоний кольори квітів, які ставились у воду на стіл учителю, символізували менші й більші радощі у класі, синій - тривогу, блакитний - смуток, фіолетовий - образу тощо. Так і діти, і вчитель учились «бачити настрій усього класу»). Ви теж разом зі своїми вихованцями можете розробити свої символи настроїв, почуттів і показати їх за допомогою різнокольорових квітів (вирізаються з паперу) або різнокольорової веселки, наприклад: червоний - радощі, дуже добрий настрій, а фіолетовий - дуже поганий тощо. Так ми швидше зможемо подолати помилки, наявні у спілкуванні з учнями, недоліки в поведінці, що негативно позначаються на «палітрі» наших настроїв, заважають нам у житті. Ця гра дозволяє виявити настрій кожного вихованця, класу, групи в цілому і залежно від цього відтворити настрій у кожній групі, у класі на початку та наприкінці заняття, дібрати відповідні форми та методи виховання, здійснювати особистісно зорієнтований підхід до кожної дитини. Неможливо гуманізувати взаємини між педагогом і дітьми, дітьми та дітьми без урахування впливу сім'ї, стилю взаємин між батьками, батьками та дітьми, батьками та вчителем. Головне призначення педагога - зробити батьків своїми однодумцями, визначення та підтримка важливості батьківської ролі як перших вихователів та експертів своєї дитини, котрі завдяки спільній діяльності з учителем, школою сприятимуть успіху кожної дитячої особистості, визначаючи й утверджуючи її цінність та неповторність. Учитель має прагнути завжди бути спокійним, доброзичливим, уважним, зацікавленим, справляти на батьків позитивне враження. За такої технології виховання дитина постійно відчуватиме спільність впливу, єдність батьків із педагогом - ще одне плече, на яке вона може спертися в будь-якій скрутній ситуації (зі зміною статусу, набуттям нової ролі). Під час батьківських зборів ви можете здобути цікаву інформацію про сім'ї ваших вихованців, окремо дітей та батьків. Спробуйте спочатку записати у стовпчик 7¬10 якостей, які ви вважаєте за необхідне виховати, сформувати у своєї дитини, а потім, відповідно до значущості кожної, пронумеруйте їх: 1 - найважливіша, 2 -. і т Спробуйте поміркувати і перерахувати, що ви найбільше цінуєте в житті? Що є для вас найціннішим?

Спробуйте перевірити себе і членів своєї родини за допомогою цікавого мовленнєвого тесту «Які ви батьки?», щоби побачити, наскільки актуальною є ця проблема для вашої родини. Попросить членів сім'ї відзначити ті фрази, які ви часто використовуєте у спілкуванні з дітьми: Аналіз одержаної інформації за тестом «Які ви батьки?» 7-8 балів - ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з дитиною благотворно впливають на становлення її особистості. 10-12 балів - вам необхідно бути уважнішими у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток дитини залежить скоріше від випадкових обставин, ніж від вас. 13-14 балів - ви й самі відчуваєте, що чините неправильно. Між вами та дитиною існує недовір'я. Поки не пізно, намагайтеся приділяти дитині більше уваги, ураховувати її запити та інтереси. Часто саме нам, батькам, спілкуючись із дітьми, доводиться стикатися із ситуаціями вибору, коли, хотіли б ми того чи ні, треба чесно й відверто (хоча би перед самим собою) відповісти на складні життєві питання, спробувати поставити себе на місце дитини або хоча б на хвилину повірити, що ви - добра чарівниця чи добрий чарівник. 1. У будь-яку хвилину залишити всі свої справи та зайнятися дитиною. 5. Володіти собою та зберігати спокій, навіть якщо вчинок дитини вивів вас зі стану рівноваги. 8. Розповісти дитині повчальну історію зі свого дитинства, яка показує вас у не зовсім вигідному світі. 9. Завжди утримуватись від уживання слів, які можуть ранити дитину. 10. Пообіцяти дитині виконати її бажання за умови хорошої поведінки. 11. Виділити дитині один день, коли вона зможе робити все, що забажає, і поводитися так, як захоче. 12. Не реагувати, якщо ваша дитина незаслужено вдарила, образила іншу дитину. 13. Не звертати увагу на дитячі сльози та прохання, якщо ви впевнені, що це каприз, швидкоплинна примха. Якщо ви набрали від 30 до 39 балів, ваша дитина - найбільший скарб у вашому житті. Ви намагаєтесь не тільки зрозуміти, а й пізнати її, ставитесь до неї з повагою, дотримуєтесь найбільш прогресивних методів виховання. Ви на правильному шляху, і можете розраховувати на гарні результати. 16-30 балів - піклування про дитину для вас найголовніше. Ви маєте здібності вихователя, але на практиці не завжди послідовно й цілеспрямовано їх використовуєте. Інколи ви занадто суворі або занадто м'які, крім того, маєте схильність до компромісів, що послаблює виховний ефект. Вам слід серйозно подумати над своїм підходом до виховання дитини. Менше 16 балів - у вас серйозні проблеми з вихованням дитини. Вам не вистачає знань або бажання та прагнення виховати дитину творчою особистістю, а, можливо, і того, й іншого. Ми радимо вам звернутися за допомогою до спеціалістів - педагогів і психологів, ознайомитися з літературою з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості - дуже складний та відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов'язку приносить людині найбільше моральне задоволення. Пам'ятаймо, що особлива чутливість духовного світу вихованців вимагає, на думку. Сухомлинського, високої педагогічної культури педагога, тонкості засобів виховного впливу, прояву взаємоповаги, доброзичливості, взаємної довіри. Ним були виділені дві групи засобів упливу, якими має користуватися педагог: засоби підтримки, засоби захисту та стимулювання внутрішніх духовних сил дитини та засоби підкорення. До першої групи. Сухомлинський відносив повчання, переконування й спонукання, похвалу, заохочування й вияв довіри. Це, у свою чергу, висуває певні вимоги до особистості вчителя: дотримання почуття міри; стимулювання діяльності школяра таким чином, щоб добро робилося безкорисливо; уміння знаходити хороше, гідне схвалення в кожній дитині. Водночас він наголошував на неприпустимості заохочення «кращих серед гірших». До засобів підкорення педагог відносив примушення й покарання. Аналіз його праць дозволяє виділити чотири форми морального покарання: вираження недовіри, догана, засудження, несхвалення. Особливо наголошував. Сухомлинський на необхідності володіння вчителем усіма тонкощами цього досить небезпечного засобу впливу на духовний світ дитини. Застосовуючи покарання, учителеві слід емоційно правильно застосовувати догану й засудження; особливого значення набуває здатність педагога не фіксувати окремі учнівські вчинки; психологічно обґрунтована догана ніколи не повинна висловлюватись у знущальній для дитини формі, у ній завжди має бути відтінок здивування; для вчителя важливо суто індивідуально застосовувати покарання. Безперечно, що шлях до встановлення взаєморозуміння зі своїми вихованцями досить тернистий, непростий. Словам підтримки для кожного з нас, педагогів, нехай стануть слова видатного педагога-гуманіста. Сухомлинського: «Учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини, яке ніколи не припиняється. Прекрасна риса - повсякчас відкривати в людині нове. ».

що відповісти коли друг питає чи були в мене інтимні стосунки